вівторок, 31 березня 2020 р.

понеділок, 30 березня 2020 р.

11 клас Урок 53 Технології


Тема уроку "Призначення та зміст складальних креслень"

Перегляньте презентацію:
Надішліть відповіді на завдання дані в презентації


Урок 54 11 клас Технологія


Тема уроку "Призначення та зміст складальних креслень".

Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів
1. Що таке креслення деталі?
Креслення деталі – це графічний документ який містить зображення деталі та данні, необхідні для її виготовлення і контролю.
2. Що таке деталь ?
Деталь – це виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням та маркою матеріалу без застосування складальних операцій.
3. Яке призначення робочого креслення деталі?
Робоче креслення деталі – основний технічний документ, за яким на виробництві виготовляють складові елементи будь – якого виробу. За робочим кресленням
робітник дізнається про форму деталі, яку він буде виготовляти, її розміри, точність обробки, матеріал, з якого вона має виготовлятись, якість її поверхонь.
4. Які зображення можуть бути на робочому кресленні деталі?
Робоче креслення деталі може місти такі зображення – вигляди, перерізи, розрізи. Всі зображення на робочому кресленні утворюються методом прямокутного проеціювання.
5. Чим визначається вибір кількості зображень на робочому кресленні деталі?
Кількість зображень на кресленнях визначаються потребою якнайповніше передати форму зображеної деталі. Зображення деталі на кресленні дають змогу визначити її форму і будову. Кількість зображень на кресленні повинна бути якнайменшою, але достатньою щоб дати повне уявлення про зображену деталь.
6. Яке зображення деталі називається головним?
Зображення деталі на фронтальній площині проекції, що дає найбільше уявлення про її форму, називають головним виглядом.


1. Призначення та зміст складального креслення.
Багато предметів, якими користуються люди у побуті і на виробництві, неможливо виготовити суцільними. Окремі їх частини в процесі використання повинні зазнавати взаємних переміщень, інші частини спрацьовуються чи руйнуються, і їх потрібно періодично замінювати. Тому переважна більшість знарядь праці, побутових приладів, засобів пересування тощо складаються з окремих частин, певним чином з'єднаних і пристосованих одна до одної. Кожна з цих частин має своє призначення. 
Окремо виготовлені частини, з яких складають предмети різного призначення, називають деталями. Вали, осі, втулки, диски, шківи, кришки, корпуси, кронштейни, важелі — все це деталі.
Виріб, складений з окремих деталей, називають складальною одиницею.
Кількість деталей у виробі залежить від складності його конструкції.
Креслення, які ви вчились виконувати раніше — це креслення деталей. Щоб скласти виріб з окремих деталей або уявити його будову, потрібне інше креслення — його називають складальним. На складальному кресленні виріб зображують у
складеному вигляді з усіма деталями, що до нього входять.
Складальне креслення – документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання ( виготовлення ) і контролю.
Складальне креслення дає уявлення про взаємний зв'язок і способи з’єднання деталей між собою. У конструкторських бюро за складальними кресленнями виконують робочі креслення деталей, а далі технічні відділи підприємств використовують їх для підготовки виробництва, розробки технологічної документації, контролю і приймання готових виробів.
Складальне креслення повинно містити:
1) зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення ї взаємозв’язок складових частин, забезпечує можливість здійснення складання та контролю складальної одиниці; при потребі на складальних має бути додаткова схема з’єднання і розміщення складових частин виробу;
2) розміри з їхніми граничними відхиленнями та інші параметри і вимоги, які мають бути виконані чи проконтрольовані за даним складальним кресленням;
3) вказівки про характер спряження і методи його виконання, якщо точність спряження забезпечується в процесі складання виробу не заданими граничними відхиленнями, а підбиранням та підгонкою деталей тощо;
4) вказівки про спосіб з’єднання не рознімних частин виробу ( зварних, паяних та інших );
5) номери позицій складових частин виробу;
6) основні характеристики виробу ( при потребі).
На складальних кресленнях, коли це необхідно, наводять дані та зображення, які додатково пояснюють будову і принцип дії виробу. Наприклад: стрілки, які вказують напрям обертання валів, модуль, кількість зубців, кут нахилу і напрям зубців зубчастих коліс; розміри діаметрів початкових кіл зубчастих коліс; міжосьові відстані зубчастих передач; вказівка про ліву різьбу LH; позначення різьби, якщо вона не визначена у специфікації чи технічних вимогах; зображення профілю спеціальної різьби ( за допомогою місцевого
розрізу ) тощо.
В умовах виробництва поряд зі складальними кресленнями в разі потреби застосовують креслення загального вигляду, габаритні та монтажні креслення.
Креслення загального вигляду визначає конструкцію зображеного на ньому виробу в цілому, пояснює принцип його дії і взаємодію складових частин. За кресленням загального вигляду розробляють робочі креслення деталей і виконують складальне креслення виробу. Відомостей, необхідних для складання ( чи виготовлення ) і контролю виробу, таке креслення не містить.
Габаритні креслення, як і креслення загального вигляду, не призначені для виготовлення за ними виробів. Тому вони не містять даних для виготовлення і контролю. У зв’язку з цим габаритні креслення виконуються з максимальними спрощеннями.
Кількість виглядів на габаритному кресленні роблять мінімальною, але достатньою, щоб дати вичерпне уявлення про зовнішні обриси виробу, положення його виступаючих частин ( важелів, маховиків, ручок, кнопок тощо ), елементи, які мають бути постійно у полі зору ( наприклад, шкали ), розміщення елементів зв’язку виробу з іншими виробами. На габаритному кресленні показують крайні положення частин, які переміщуються, висовуються чи перекидаються, важелів, кареток, кришок на завісах.
Вироби на габаритних кресленнях зображають суцільними товстими основними лініями, а обриси частин, що переміщаються у крайніх положеннях, - штрих – пунктирних з двома крапками тонкими лініями. На габаритному кресленні наносять габаритні, встановлювальні та приєднувальні розміри виробу, а в разі потреби
розміри, які визначають положення виступаючих частин.
На монтажному кресленні зображення виробу, що монтується, виконується суцільними товстими основними лініями, а пристрій, до якого кріпиться виріб, -
суцільними тонкими лініями. Тут показують встановлювальні та приєднувальні розміри ( у разі потреби – з граничними відхиленнями ), а також розміри, які суцільними тонкими лініями. Тут показують встановлювальні та приєднувальні розміри ( у разі потреби – з граничними відхиленнями ), а також розміри, які визначають специфічні вимоги до розміщення виробу ( відстані до стін приміщення, сусідніх установок, висоту, на яку повинен бути встановлений виріб, тощо ).
Монтажні креслення виконують за правилами, встановленими для складальних креслень, але зі спрощеними зображеннями. Перелік складових частин, потрібних для монтажу ( включаючи і монтований вибір ), розміщають на кресленні, оформляючи його у вигляді специфікації. Іноді замість цього переліку вказують позначення виробу, що монтується, а також складальних одиниць, деталей і матеріалів, потрібних для монтажу, на поличках ліній – виносок.
2. Зображення на складальних кресленнях. 
Складальні одиниці зображають на кресленнях виглядами, розрізами і перерізами. Найбільше на складальних кресленнях міститься розрізів. Це цілком закономірно, тому що якраз розріз дає змогу з’ясувати внутрішню будову складальної одиниці. При цьому деталі складальних одиниць також здебільшого зображають розрізаними. Застосування розрізів на складальних кресленнях зумовлено конструктивними особливостями форми деталей складальних одиниць.
У випадку симетричного зображення поєднують на одному зображенні половину вигляду з половиною розрізу.
Характер зображень на складальному кресленні визначається особливостями зображення деталей, які входять до складу складальної одиниці.
Виконують зображення на складальних кресленнях за вже відомими вам правилами.
1. Вигляди, на складальних кресленнях розміщують у проекційному зв'язку, їх не позначають і не надписують.
2. Додаткові і місцеві вигляди позначають стрілкою з літерою.
3. Розрізи позначають розімкненою лінією із стрілками і літерами.
4. Якщо січна площина збігається з площиною симетрії і зображення розрізу розміщене на місці відповідного вигляду, то розріз не позначають.
5. Місцеві розрізи обмежують суцільною тонкою хвилястою лінією.
6. Болти, гвинти, заклепки, шпонки, стержні, суцільні вали, кульки, шпинделі, рукоятки, гайки, шайби зображують у повздовжніх розрізах не розсіченими.
7. Штриховка однієї деталі (чи однакових деталей) на всіх її зображеннях виконується з нахилом 45° в один бік із однаковою відстанню між лініями.
8. Суміжні деталі штрихують в різні сторони.
9. Місце дотику двох суміжних деталей показують однією суцільною товстою основною лінією без її потовщення (подвоєння).
10. Якщо в розріз потрапляють три і більше деталей, що дотикаються, то змінюють відстань між лініями або напрям штриховки.
11. Більшу відстань між лініями штриховки залишають для більших деталей.
12. Вузькі площі перерізу, ширина яких на кресленні дорівнює 2 мм або менше, показують зачорненими.
Кількість зображень та їхній зміст на складальному кресленні залежить від потреби з’ясування форми та взаємного розміщення деталей складальної одиниці.
3. Умовності та спрощення на складальних креслень. 
Зображення на складальних кресленнях виконують зі спрощеннями. передбаченими для всіх видів креслення, а також із деякими додатковими умовностями і спрощеннями, визначеними для складальних креслень.
На складальних кресленнях частини виробу, що переміщаються, зображають у робочому положенні. Під робочим положенням розуміють таке положення робочих органів, що забезпечує їм виконання основних функцій. Наприклад, робочим положенням крана є таке положення отвору в його пробці, яке забезпечує рух рідини, газу чи повітря по трубопроводах.

Щоб з’ясувати принципи роботи або особливості установлення виробу, його рухомі частини на складальному кресленні зображають у крайньому або проміжному положенні. Але при цьому наносять проміжні розміри, а зображення крайнього чи проміжного положення виконують штрихпунктирною з двома крапками тонкою лінією.
В разі потреби крайні і проміжні положення рухомої частини виробу супроводжують необхідними написами.


Дозволяється не зображати на будь - якому вигляді складального креслення окремі деталі, які заважають розумінню конструктивних особливостей інших деталей ( кришки, кожухи, маховички, руків’я тощо ). У таких випадках над відповідним зображенням складального креслення виконують надпис: «Маховичок поз. 6 не показаний». Потрібний вигляд у даному випадку  креслять окремо на вільному місці поля креслення з пояснювальним написом.
Коли на складальному кресленні є розрізи та перерізи, а січна площина проходить вздовж осей гвинтів, болтів, шпильок, заклепок, не порожнистих валів, шпинделів, шатунів, важелів тощо, то їх зображають не розсіченими. Не розсіченими на складальних
кресленнях показують також гайки, шайби і кульки.
Кріпильні різьбові з’єднання зображають зі спрощеннями, прийнятими для цих видів з’єднань.
На складальному кресленні дозволяється не зображати фаски, заокруглення, галтелі, але тільки в тому випадку, коли вони не мають конструктивного призначення. Дозволяється не зображати проточки, заглиблення, виступи, насічку та інші дрібні елементи, а також зазори між стержнем і отвором.
При зображенні пружин на складальних кресленнях дотримуються деяких умовностей і спрощень. Це означає, що вироби, розміщені за гвинтовою пружиною, зображають до зони, яка умовно закриває ці вироби і позначається осьовими лініями перерізів витків. Пружину дозволяється зображати не розсіченою, а також у розрізі лише поперечними перерізами витків. Умовно вважають, що пружина закриває розміщенні за нею елементи деталей до контуру перерізів чи до осьових ліній цих перерізів. Якщо діаметр дроту пружини 2 мм і менше, то перерізи зачорнюють.
При зображенні витків пружини круглого перерізу чи при товщині перерізу профілю менше ніж 2 мм пружину дозволяється зображати лише похилими до осі прямими лініями завтовшки 6,6 – 1,5 мм.
Зварний, паяний і клеєний виріб у зібраному вигляді з іншими виробами у розрізах і перерізах штрихують як монолітний предмет в один бік із зображеннями межі між деталями цього виробу суцільними товстими основними лініями. Якщо складальна одиниця має кілька однакових рівномірно розміщених деталей ( чи їхніх комплектів ), то зображають тільки одну – дві деталі ( один – два комплекти ), а решту показують умовно чи спрощено, записавши у специфікацію їхню кількість.
4. Розміри на складальних кресленнях. 
Розміри, які наносяться на складальних кресленнях, поділяються на дві групи.
1. Виконавчі – розміри, які повинні бути виконанні чи проконтрольовані за даним складальним кресленням.
Сюди відносяться:
а) монтажні – які визначають взаємне розміщення деталей у виробах;
б) розміри елементів деталей, які виконуються у процесі чи після складання,
наприклад, механічною обробкою після зварювання, клепання, паяння, пресування;
в) розміри спряжених елементів деталей, які зумовлюють характер з’єднання
( посадки ), наприклад, спряжений розмір із граничними відхиленнями діаметра циліндра і поршня;
г) розміри, які характеризують експлуатаційні параметри виробу і положення окремих елементів конструкції, до них, наприклад, належить хід поршня, клапана двигуна, важеля.
2. Довідкові – розміри, які не підлягають виконанню за даним складальним кресленням .
Сюди відносяться:
а) габаритні розміри – визначають граничні зовнішні обриси виробу, висоту, довжину і ширину чи його найбільший діаметр;
б) встановлювальні та приєднувальні розміри – визначають величини елементів, за якими даний виріб встановлюють на місце монтажу, наприклад розміри центрових кіл на фланцях, за якими розміщені отвори, та діаметри отворів під болти, відстані між отворами кріплення, приєднувальні розміри різьб тощо.
в) характерні розміри – які конструктор вважає за потрібне вказати на кресленні, наприклад, розміри плечей важелів та руків’їв, діаметри штурвалів, розміри профілю спеціальної різьби, діаметри отворів і трубопроводів, по яких переміщуються робоче тіло, тощо.
На креслення складальних одиниць наносять ті розміри, які повинні бути виконанні та проконтрольовані за даним  складальним кресленням, тобто всі виконавчі розміри, включаючи розміри для виконання не рознімних з’єднань( клепання, зварювання, паяння, пресування ). Із групи довідкових розмірів зазначають установлювальні, приєднувальні, габаритні, а з характерних – дечкі розміри, що визначають технічні характеристики складальної одиниці, наприклад, плечі важелів та їхній хід.
5. Номери позицій і специфікація. 
На складальному кресленні всі складові частини виробу нумерують (згадайте, для чого це роблять). Ці номери називають позиціями. Номери позицій наносять на горизонтальні полички, від яких проводять лінії-виноски, що закінчуються точками
на зображеннях деталей. Якщо зображення невелике чи зачорнене у перерізі, лінію-виноску закінчують стрілкою. Полички і лінії-виноски проводять суцільними тонкими лініями.
Позиції показують на тих зображеннях, на яких відповідні складові частини проеціюються як видимі, — як правило, на основних виглядах чи розрізах. Щоб легше було знаходити номери позицій на складальному кресленні, полички групують у рядок чи стовпчик на одній лінії і розміщують паралельно і (або) перпендикулярно до основного напису (а). Для групи кріпильних деталей, призначених для одного місця кріплення (наприклад, болт, гайка і шайба) застосовують спільну лінію-виноску (б). У цьому разі полички сполучаються тонкою вертикальною лінією.
Лінії-виноски проводять так, щоб вони не були паралельними до ліній штриховки, а також не перетинались між собою і з розмірними лініями.
Номери позицій, призначені деталям виробу, заносять до специфікації. Для складних виробів специфікації виконують на окремих аркушах формату А4. На навчальних кресленнях і на кресленнях формату А4, якщо виріб не складний, специфікацію суміщають з кресленням і розташовують над основним написом.
Номери позицій, призначені деталям виробу, заносять до специфікації. Для складних виробів специфікації виконують на окремих аркушах формату А4. На навчальних кресленнях і на кресленнях формату А4, якщо виріб не складний, специфікацію суміщають з кресленням і розташовують над основним написом.
Порядок заповнення специфікації:
·        у першій (крайній зліва) графі специфікації записують зверху вниз порядкові номери (позиції) деталей виробу.
·        у другій графі записують назву деталі; для кріпильних (або інших стандартних деталей) тут же записують їх умовне позначення. Наприклад, «Гайка М5», «Болт М5 х 38».
·        у третійграфі зазначають кількість кожної здеталей, з яких складається виріб. 
·        у четвертій графі записують назву матеріалу, зякого виготовлено деталь.
·        у графі «Примітка» додаткові відомості про деталі, що входять до складу виробу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Виберіть всі правильні відповіді.
1. При штрихуванні суміжних деталей у перерізах та розрізах дозволяється:
А - змінювати напрям штриховки;
Б – змінювати тип ліній штриховки;
В – змінювати відстань між штрихами;
Г – показувати перерізи та розрізи будь – якої деталі зачорненими.
А
Б
В
Г





2. На складальному кресленні наносять:
А – габаритні розміри;
Б – установочні розміри;
В – розміри складових частин виробу;
Г – приєднувальні розміри.
А
Б
В
Г




3. Номери позицій наносять:
А – на поличках ліній - виносок ;
Б – шрифтом того самого розміру, що й розміри числа;
В – на зображеннях деталей, що проекціюються як видимі;
Г – на одному рівні паралельно основному напису.
А
Б
В
Г




10 клас Урок 53

Тема уроку: "Загрози безпеці інформації в автоматизованих системах. Основні джерела і шляхи реалізації загроз"

Перегляньте презентацію.
Дайте відповіді на поставлені питання



10 клас Урок 54

Тема уроку: "Технічні  та програмні засоби добування інформації"

 Перегляньте презентпцію.

Дайте відповіді на питання, задані в презентації