11 клас Урок 59 Технології

Тема уроку. План будинку. Фасад. Створення розрізу будинку. Масштаби будівельних креслень. 

Організаційний момент

Люблю я свій розум,

Увагу та пам'ять.

Працює мій мозок.

І вчусь я старанно.

Сприймаю все нове

І мислю логічно.

Учителя слово

Здійсню практично.

Розминка (Логічні задачі) 

Перевірка домашнього завдання 

Актуалізація вивченого матеріалу 

Вивчення нового матеріалу 

Фізкультхвилинка 

Робота за комп'ютером 

Релаксація 

Інструктаж домашнього завдання 

Підсумок уроку 

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал теми, створити опорний конспект "Масштаби будівельних креслень"

11 клас Урок 60 Технології

Тема уроку. Призначення і види технічних схем . Графічні зображення, що застосовуються при виконанні схем. 

Організаційний момент

Перлини мудрості. Креслення — це мова техніки

Уміння креслити знадобиться таким технічним фахівцям, як дизайнери, архітектори, топографи, будівельники, інженери, фізики, машино- та авіабудівники. Гуманітаріям може воно стати в пригоді для розвитку логічного і просторового мислення. Сьогодні важко назвати сферу діяльності людини, у якій не застосовували б уміння зображати або розуміти креслення.

Розминка (Відгадай ребус) 

Перевірка домашнього завдання 

Актуалізація вивченого матеріалу

Записати слова, якы выдносяться до креслення

 Вивчення нового матеріалу

Призначення та основні види технічних схем.

Схеми входять до комплекту конструкторської документації та містять дані, необхідні для проектування, виготовлення, складання, регулювання, налаштування й експлуатації виробу.

На відміну від складального кресленика, на схемі позначають не всі деталі, які входять до складу виробу, а лише ті, які потрібні для пояснення принципу його дії.

Схема — графічне зображення, на якому за допомогою умовних позначень подано складові частини виробу, їх взаємне розташування і зв'язки між ними; один з видів графічних моделей виробів.

Різновиди схем ГОСТ 2.701-84

11 клас Урок 58 Технології

Тема уроку. Види та призначення будівельних кресленників

Організаційний момент 

Розминка (Логічні задачі) 

Оленка і Миколка поставили на поличку 5 іграшок Миколка ска­зав, цо він поставив стільки ж іграшок, скільки поставила Оленка. Чи не помилився він?

Перевірка домашнього завдання

Актуалізація вивченого матеріалу 

 

Вивчення нового матеріалу

Всеосвіта › Перейти на сторінку документа

Фізкультхвилинка 

Підсумок уроку 

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал теми

11 клас Урок 57 Технології

Тема уроку. Болтове з'єднання деталей

Розминка (Логічні задачі) 

Яке число можна написати замість крапок 1, 3; 2 ...; 3, 5, якщо дотримуватися встановленої закономірності?

Вивчення нового матеріалу

Креслення різьбових з'єднань

1.  Зображення різьбового з'єднання.

Для показу різьби у з'єднанні застосовують розрізи площиною, яка проходить че­рез вісь з'єднання. Отвір з різьбою може бути нас­крізним чи ненаскрізним (глухим). Якщо потрібно, для зоб­раження деталі із зовнішньою різьбою застосовують місцевий розріз.

У місці з'єднання двох деталей різьбу зображують так, щоб в отворі було видно ту частину різьби, яку не затуляє різьба стержня. Суцільні товсті лінії, що відпові­дають виступам різьб на стержні, переходять в суцільні тонкі лінії, що відповідають западинам різьби в отворі. І навпаки, суцільні тонкі лінії, що відповідають западинам різьби на стержні, переходять в суцільні товсті лінії, що відповідають виступам різьби в отворі.

ПЕРЕЙДІТЬ ЗА ПОСИЛАННЯМ Дистанційний урок

 Фізкультхвилинка 

Робота за комп'ютером 

Виконайте вправу

Підсумок уроку 

Домашнє завдання

Опрацювати матеріал теми уроку

11 клас Урок 55 Технології

Тема уроку. Зображення на складальному кресленні пружин, рухомих частин. Умовності та спрощення на зображеннях складальних одиниць

Мета уроку 
 навчальна: ознайомити із правилами створення зображень пружин, рухомих частин на складальних кресленнях, з умовностями та спрощенням на зображеннях складальних одиниць;
розвиваюча: розвивати уяву, просторове та логічне мислення, пам'ять, розпізнавати різні види конструкційних матеріалів;
виховна: виховувати дисциплінованість, самостійність, наполегливість, акуратність і точність при виконанні креслень.
Актуалізація знань і мотивація навчальної діяльності учнів
1. Що таке креслення деталі?
Креслення деталі – це графічний документ який містить зображення деталі та данні, необхідні для її виготовлення і контролю.
2. Що таке деталь ?
Деталь – це виріб, виготовлений з однорідного за найменуванням та маркою матеріалу без застосування складальних операцій.
3. Яке призначення робочого креслення деталі?
Робоче креслення деталі – основний технічний документ, за яким на виробництві виготовляють складові елементи будь – якого виробу. За робочим кресленням
робітник дізнається про форму деталі, яку він буде виготовляти, її розміри, точність обробки, матеріал, з якого вона має виготовлятись, якість її поверхонь.
4. Які зображення можуть бути на робочому кресленні деталі?
Робоче креслення деталі може місти такі зображення – вигляди, перерізи, розрізи. Всі зображення на робочому кресленні утворюються методом прямокутного проеціювання.
5. Чим визначається вибір кількості зображень на робочому кресленні деталі?
Кількість зображень на кресленнях визначаються потребою якнайповніше передати форму зображеної деталі. Зображення деталі на кресленні дають змогу визначити її форму і будову. Кількість зображень на кресленні повинна бути якнайменшою, але достатньою щоб дати повне уявлення про зображену деталь.
6. Яке зображення деталі називається головним?
Зображення деталі на фронтальній площині проекції, що дає найбільше уявлення про її форму, називають головним виглядом.
ІV. Вивчення нового матеріалу

11 клас Урок 53Технологія

 

Тема уроку. Техніка виконання геометричних побудов

Контури зображень предметів на кресленнях являють собою плоскі фігури, утворені прямолінійними та криволінійними відрізками. Прямолінійні відрізки можуть зображувати сторони різних геометричних фігур і бути паралельними, перпендикулярними чи утворювати між собою різні кути. Криволінійні відрізки найчастіше є дугами кіл.
Побудова фігури контура зображення на кресленні зводиться до виконання окремих геометричних побудов. Кожна геометрична побудова визначає взаємне положення кількох елементів контура зображення. Найчастіше на кресленнях виконують побудову геометричних фігур, поділ відрізків прямих, кутів і кола на рівні частини, побудову відрізків прямих при заданому їх взаємному розміщенні. Деякі з цих побудов вам уже відомі з уроків математики (наприклад, побудова геометричних фігур), тому в цьому підручнику вони не розглядаються. Пізніше ви ознайомитесь з деякими більш складними побудовами.
Перш ніж почати виконувати креслення, треба з’ясувати, які геометричні побудови слід застосувати на ньому. Визначення геометричних побудов, необхідних для виконання креслення, називають аналізом графічного складу зображення. В основу цього аналізу покладено розчленування процесу побудови контура зображення на окремі геометричні побудови.
В побудовах зображень часто виникає необхідність поділу кола на рівні частини. Найчастіше треба поділити коло на 3 і на шість частин. Поділ краще та швидше виконувати за допомогою циркуля.Поділ кола на три частини дуже простий. Креслимо коло необхідного діаметра. Залишаємо відстань між олівцем та голкою циркуля незмінною. Ставимо голку циркуля на одну з точок перетину кола та центрової лінії. Проводимо дугу. Перетин дуги з колом утворюють дві точки. Третя точка розміщена на протилежному боці кола в точці перетину центрової лінії та кола.

Дайте відповіді на питання

Завдання для закріплення знань і вмінь

Домашня робота
1. Опрацювати матеріал теми
2. Виконай ескіз деталі рисунок б)

11 клас Урок 54 Технологія

 

Тема уроку. Основні відомості про складальні креслення, хх призначення і зміст

Перевірка домашнього завдання

Виконайте вправу

Склададьне креслення - документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю. У конструкторських бюро за складальними кресленнями виконують робочі креслення деталей, а далі технічні відділи підприємств використовують їх для підготовки виробництва, розробки технологічної документації, контролю і приймання готових виробів.

За призначенням складальне креслення повинно містити:

1) зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення і взаємозв'язок складових частин, забезпечує можливість здійснення складання та контролю складальної одиниці; при потребі на складальних кресленнях має бути додаткова схема з'єднання і розміщення складових частин виробу;

2) розміри з їхніми граничними відхиленнями та інші параметри і вимоги, які мають бути виконані чи проконтрольовані заданим складальним кресленням;

3) вказівки про характер спряження і методи його виконання, якщо точність спряження забезпечується в процесі складання виробу не заданими граничними відхиленнями, а підбиранням та пригінкою деталей тощо;

4) вказівки про спосіб з'єднання нерознімних частин виробу (зварних, паяних та інших);

5) номери позицій складових частин виробу;

6) основні характеристики виробу (при потребі).

На складальних кресленнях, коли це необхідно, наводять дані та зображення, які додатково пояснюють будову і принцип дії виробу. Наприклад: стрілки, які вказують напрямок обертання валів; модуль, кількість зубів, кут нахилу і напрям зубців зубчастих коліс; розміри діаметрів початкових кіл зубчастих коліс; міжосьові відстані зубчастих передач; вказівка про ліву різьбу LН; позначення різьби, якщо вона не визначена у специфікації чи технічних вимогах; зображення профілю спеціальної різьби (за допомогою місцевого розрізу) тощо.

На складальних кресленнях, коли це необхідно, наводять дані та зображення, які додатково пояснюють будову і принцип дії виробу. Наприклад: стрілки, які вказують напрям обертання валів, модуль, кількість зубців, кут нахилу і напрям зубців зубчастих коліс; розміри діаметрів початкових кіл зубчастих коліс; міжосьові відстані зубчастих передач; вказівка про ліву різьбу LH; позначення різьби, якщо вона не визначена у специфікації чи технічних вимогах; зображення профілю спеціальної різьби ( за допомогою місцевого

розрізу ) тощо.

В умовах виробництва поряд зі складальними кресленнями в разі потреби застосовують креслення загального вигляду, габаритні та монтажні креслення.

Креслення загального вигляду визначає конструкцію зображеного на ньому виробу в цілому, пояснює принцип його дії і взаємодію складових частин. За кресленням загального вигляду розробляють робочі креслення деталей і виконують складальне креслення виробу. Відомостей, необхідних для складання ( чи виготовлення ) і контролю виробу, таке креслення не містить.

Габаритні креслення, як і креслення загального вигляду, не призначені для виготовлення за ними виробів. Тому вони не містять даних для виготовлення і контролю. У зв’язку з цим габаритні креслення виконуються з максимальними прощеннями.

Кількість виглядів на габаритному кресленні роблять мінімальною, але достатньою, щоб дати вичерпне уявлення про зовнішні обриси виробу, положення його виступаючих частин ( важелів, маховиків, ручок, кнопок тощо ), елементи, які мають бути постійно у полі зору ( наприклад, шкали ), розміщення елементів зв’язку виробу з іншими виробами. На габаритному кресленні показують крайні положення частин, які переміщуються, висовуються чи перекидаються, важелів, кареток, кришок на завісах.

Вироби на габаритних кресленнях зображають суцільними товстими основними лініями, а обриси частин, що переміщаються у крайніх положеннях, - штрих – пунктирних з двома крапками тонкими лініями. На габаритному кресленні наносять габаритні, встановлювальні та приєднувальні розміри виробу, а в разі потреби

розміри, які визначають положення виступаючих частин.

На монтажному кресленні зображення виробу, що монтується, виконується суцільними товстими основними лініями, а пристрій, до якого кріпиться виріб, -

суцільними тонкими лініями. Тут показують встановлювальні та приєднувальні розміри ( у разі потреби – з граничними відхиленнями ), а також розміри, які суцільними тонкими лініями. Тут показують встановлювальні та приєднувальні розміри ( у разі потреби – з граничними відхиленнями ), а також розміри, які визначають специфічні вимоги до розміщення виробу ( відстані до стін приміщення, сусідніх установок, висоту, на яку повинен бути встановлений виріб, тощо ).

Монтажні креслення виконують за правилами, встановленими для складальних креслень, але зі спрощеними зображеннями. Перелік складових частин, потрібних для монтажу ( включаючи і монтований вибір ), розміщають на кресленні, оформляючи його у вигляді специфікації. Іноді замість цього переліку вказують позначення виробу, що монтується, а також складальних одиниць, деталей і матеріалів, потрібних для монтажу, на поличках ліній – виносок.

11 клас Т Урок 52

 

Тема уроку. Ескізи деталей. Послідовність виконання ескізів.

Ескізом називають креслення тимчасового користування, яке містить зображення деталі та всі дані, потрібні для її виготовлення. Виконують ескізи спрощено – від руки, без застосування креслярських інструментів, без масштабу, але з дотриманням пропорцій між частинами зображуваної деталі.

Ескізи застосовують при проектуванні нових та вдосконаленні існуючих виробів. Саме за допомогою ескізу втілює на папері свою ідею, свій творчий задум архітектор, проектувальник, конструктор, раціоналізатор. Ескізи виконують і тоді, коли у виробничих умовах виникає термінова потреба виготовити нову деталь замість тієї, яка вийшла з ладу, а запасна відсутня. Часто за ескізами виконують креслення деталей.

За змістом ескіз не відрізняється  від креслення. Для  порівняння  на рис. 1 показане ескіз (б) та креслення (в) одного і того ж предмета (а).

Незважаючи на допустимі спрощення, ескіз, як і креслення, дає достатнє уявлення про зображений на ньому предмет, його розміри, про шорсткість його поверхонь тощо.

Ескізи виконують на папері у клітинку. Наявність на папері клітинок полегшує й прискорює проведення ліній (особливо паралельних і перпендикулярних ліній, а також ліній штриховки під кутом 45°) та виконання необхідних побудов. За допомогою клітинок легко додержуватися пропорційності частин предмета,

 Послідовність виконання ескізів

Щоб правильно виконати ескіз предмета, необхідно дотримуватися певної послідовності. Послідовність виконання ескізу умовно поділяють на дві стадії: підготовчу та основну.

Підготовча стадія складається з таких необхідних станів.

1. Ознайомлення з деталлю, встановлення її назви та призначення, а також виявлення матеріалу, з якого деталь виготовлено.

2. Вивчення конструктивних особливостей деталі та аналіз її геометричної форми.

3. Визначення робочого положення деталі у виробі або на основній операції у процесі виготовлення.

4. Вибір головного зображення, яке повинно давати якнайповніше уявлення про форму деталі. Головним зображенням на ескізі може бути вигляд, повний розріз чи поєднання вигляду з розрізом. Найчастіше за головне зображення обирають положення деталі у процесі її виготовлення. При виборі головного зображення слід враховувати можливість зображення якнайбільшої кількості елементів деталі видимими.

5. Визначення необхідної кількості зображень на ескізі — виглядів, розрізів, перерізів і виносних елементів. Кількість зображень повинна бути якнайменшою і разом з тим достатньою, щоб давати повне уявлення про форму і будову зображеної деталі.

6. Визначення приблизного (окомірного) масштабу зображень і вибір потрібного формату аркуша паперу.

7. Приготування необхідних для виконання ескізу інструментів та матеріалів.

На основній стадії виконують такі дії.

1. Готують аркуш паперу: проводять рамку, розмічають і креслять основний напис.

2. Визначають положення зображень на полі креслення. Для цього проводять осі симетрії або осі наявних у деталі отворів.

3. Компонують зображення на полі ескізу. Для цього тонкими лініями розмічають габаритні прямокутники, які визначають зовнішні контури зображень.

4. Наносять центрові та осьові лінії, контури конструктивних елементів і зовнішніх контурів деталі, дотримуючись пропорційних співвідношень між усіма її елементами й частинами.

5. Виконують необхідні розрізи та перерізи. Побудову всіх зображень на ескізах здійснюють так само, як і на кресленнях.

6. Наносять виносні та розмірні лінії.

7. Обмірюють деталь і наносять розмірні числа.

8. Наносять умовні позначення шорсткості поверхонь.

9. Обводять усі видимі контури зображень суцільною товстою основною лінією, виконують штриховку розрізів і перерізів.

10. Заповнюють основний напис, де зазначають назву предмета і матеріал, з якого його виготовлено. Масштаб в основному написі на ескізі не вказують. Назву деталі в основному написі дають у називному відмінку, наприклад: «Призма встановлювальна», «Втулка». Назву матеріалів вказують відповідно до існуючих вимог.

На завершення перевіряють ескіз. При цьому необхідно впевнитись, що зображення побудовано правильно і дає повне уявлення про форму предмета і його окремих частин; зображення доповнено необхідними розмірами й умовними позначеннями. Незважаючи на допустимі спрощення при виконанні ескізів, лінії на ескізі мають бути рівними і чіткими, а всі написи і позначення – акуратними.

Домашнє завдання  Дайте письмову відповідь на питання

1. Яке призначення ескізу деталі? 

2.Про що з нього можна дізнатися?

3. У чому полягають особливості виконання ескізів?

4. Чим ескіз відрізняється від креслення?

11 клас Т Урок 51

 

Тема уроку. Основні відомості про креслення деталей

Креслення деталі - це графічний документ, що містить зображення деталі та дані, необхідні для її виготовлення і контролю.

Робоче креслення деталі - основний технічний документ, за яким на виробництві виготовляють складові елементи будь-якого виробу. За робочим кресленням робітник дізнається про форму деталі, яку він буде виготовляти, її розміри, точність обробки, матеріал, з якого вона має виготовлятись, якість її поверхонь.

До робочих креслень висуваються такі вимоги, ретельне дотримання яких забезпечує виконання кожною виготовленою деталлю призначених їй функцій і тривалість її працездатності.

На рис. 1 показано робоче креслення деталі «Кришка». Креслення містить два зображення: головне - це фронтальний розріз і допоміжне - вигляд зліва. Вони дають достатнє уявлення про геометричну форму зображеної деталі та наявні в ній отвори. На те, що деталь має круглу форму, додатково вказують знаки діаметрів, що стоять перед розмірами зовнішніх і внутрішніх циліндричних поверхонь кришки.

Крім зображень і розмірів, на кресленні кришки є ще багато інших, невідомих для вас умовних позначень і написів. Якраз вони і визначають вимоги до виготовлення та контролю деталі. Які ж саме дані робочого креслення визначають ці вимоги?

Найбільш відповідальним розміром кришки є діаметр 47 мм: це розмір поверхні, по якій кришка входить в іншу деталь (імовірно, в отвір у корпусній деталі). Тому біля розміру діаметра стоїть умовне позначення величини допуску на його точність - h8.

У процесі виготовлення деталі окремі її поверхні можуть відрізнятися від своєї теоретичної форми. Деякі з цих поверхонь можуть зміщатися від заданого положення. Тому на кресленні у прямокутних рамочках позначено допустимі відхилення форми і взаємного розміщення поверхонь (у нашому випадку - це радіальне биття і відхилення паралельності).

Велике значення для працездатності деталі має шорсткість її поверхонь після механічної обробки. Вимоги до допустимої шорсткості поверхонь на кресленні кришки показано спеціальними позначеннями безпосередньо на зображеннях і в правому верхньому куті поля креслення.

Розріз на кресленні деталі заштриховано так, як це відповідає металам.

Низку додаткових вимог щодо виготовлення і контролю кришки наведено в записах, розміщених на полі креслення над основним написом. Вони значно доповнюють і розширюють умовні графічні позначення щодо вимог до точності виготовлення кришки та деякі інші.

З огляду на своє призначення робоче креслення деталі повинно містити:

а) оптимальну кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів, виносних елементів), які повністю розкривають форму деталі;

б) необхідні розміри з їх граничними відхиленнями;

в) вимоги до шорсткості поверхонь деталі;

г) позначення граничних відхилень форми і розміщення поверхонь деталі;

д) основні відомості про матеріал деталі та стан;

є) окремо виділені технічні вимоги.

Робоче креслення деталі включає графічну (зображення, розміри, умовні знаки) і текстову (написи, таблиці) частини. В узагальненому вигляді структуру робочого креслення деталі (при різній кількості зображень) показано на рис. 2.

Необхідні зображення і розміри визначають форму деталі. Правила виконання зображень і нанесення розмірів регламентовано відповідними діючими стандартами. Розміри, що визначають величину і положення всіх спряжуваних поверхонь деталі, наносяться з граничними відхиленнями, які залежать від службових функцій кожної поверхні.

Особливі вимоги до точності форми деталі та якості її поверхонь вказують на робочих кресленнях у вигляді допусків форми і розміщення поверхонь та позначення їх шорсткості.

Матеріал деталі узагальнено (метал, пластмаса, гума тощо) графічно позначають на перерізах. Найменування матеріалу, його марку, сортамент та деякі інші відомості вказують в основному написі. Окремі вимоги до матеріалу та його якості вказують у технічних вимогах.

Кожне робоче креслення повинно мати основний напис, розміщений у правому нижньому кутку поля креслення. Форму основного напису для робочих креслень наведено на рис. 3.

 Сучасну людину оточує безліч виробів, які мають різне призначення і виготовлені з різних конструкційних матеріалів. Більшість виробів складаються з окремих деталей.

Про деталі ми дізнатись хотіли,

Як їх різали, штампували, відливали,

Що за типові та спеціальні усі,

Деталі надзвичайно цікаві такі.

Майже у всіх галузях господарства застосовують машини — механізми або комплекси механізмів, призначені для виконання корисної роботи шляхом перетворення одного виду енергії на інший. Елементом будь-якого механізму є деталь.

ЗАПИШІТЬ у ЗОШИТ:

Механізм – сукупність пов’язаних між собою деталей, призначених для перетворення та передачі руху.

Деталь – частина машини або механізму, виготовлена з одного куска матеріалу.

Деталь – це складова виробів, яку виготовляють із будь-якого однорідного матеріалу.

Деталь не можна розібрати на менші складові, не зруйнувавши її. Всі деталі поділяють на дві основні групи: типові та спеціальні.

Типові деталі використовують у більшості машин (автомобілі, літаки, кораблі, велосипеди, швейні машини, пральні машини тощо).

Наприклад, гвинт, болт, гайка, вісь, вал, зубчасте колесо, зірочка, шків та ін.

 Спеціальні деталі застосовують лише в деяких машинах.

Наприклад, лапка шв. машини, повітряний гвинт літака, вал і решітка м’ясорубки, вінчик міксера, насадки-тертки кухонного комбайна тощо

 Існує багато способів отримання деталей заданої форми із різних конструкційних матеріалів: різанням, штампуванням, литтям тощо

Різання – випилювання деталей виробів із деревини та металу.

Під час утворення деталей різанням із заготовки знімають надлишки матеріалу, які перетворюють на стружку. Для цього використовують різальні інструменти та обладнання

 Деталі складної форми утворюють за допомогою лиття. На ливарному виробництві розплавлений метал (пластмасу, гуму тощо) заливають у спеціальні ливарні форми, які мають форму деталі, для подальшого затвердіння і утворення литої деталі.

Пластмасові деталі теж здебільшого виготовляють литтям, що значно зменшує відходи матеріалу. У пресах розплавлена пластмаса під тиском заповнює спеціальну пресформу

Після охолодження отримуємо деталь точної форми і розмірів, що не потребує подальшої обробки.

Штампування – це процес виготовлення деталей складних форм і потрібних розмірів під дією ударного навантаження на заготовку, вміщену в спеціальний штамп. Для штампування використовують різноманітні процеси зі змінними формами

Розрізняють два види штампування: холодне і гаряче. Холодне штампування застосовують для виготовлення виробів з тонколистового металу. При гарячому штампуванні заготовку нагрівають, щоб збільшити пластичність металу.

На промислових підприємствах для виготовлення продукції використовують спеціальні преси.

Способи з'єднання деталей. Щоб скласти будь-який виріб з деталей, їх потрібно певним чином з'єднати між собою. Для цього застосовують різноманітні види з'єднань. Дерев'яні деталі з'єднують цвяхами та шурупами або склеюють. Пластмасові деталі склеюють, зварюють, з'єднують допоміжними кріпильними деталями. Частини виробів з тонкого листового металу з'єднують паянням або заклепками. Металеві частини механізмів і машин з'єднують кріпильними деталями. 

З'єднання, які можна розібрати тільки зруйнувавши їх називають нероз'ємними: заклепкові, зварні тощо.

З'єднання, які можна багаторазово складати і розбирати без пошкодження їх елементів називаються роз'ємними: болтові, гвинтові, шпонкові тощо.

Рухомі з’єднання забезпечують рух однієї деталі відносно іншої. Машини: під час роботи деталі виконують відносні переміщення, передбачені їхнім функціональним призначенням.

Домашнє завдання

Дайте письмово відповіді на питання

1.    Що таке деталь?

2.    Які деталі належать до типових?

3.    Назвіть спеціальні деталі.

4.    Якими способами можна виготовити деталі?

5.    Які є способи з’єднання деталей? 

6.Яке призначення робочого креслення деталей?

7. Які відомості, необхідні для виготовлення і контролю деталі, повинно містити робоче креслення?

8. Про що можна дізнатися з основного напису робочого креслення?