11 клас Т Урок 51

 

Тема уроку. Основні відомості про креслення деталей

Креслення деталі - це графічний документ, що містить зображення деталі та дані, необхідні для її виготовлення і контролю.

Робоче креслення деталі - основний технічний документ, за яким на виробництві виготовляють складові елементи будь-якого виробу. За робочим кресленням робітник дізнається про форму деталі, яку він буде виготовляти, її розміри, точність обробки, матеріал, з якого вона має виготовлятись, якість її поверхонь.

До робочих креслень висуваються такі вимоги, ретельне дотримання яких забезпечує виконання кожною виготовленою деталлю призначених їй функцій і тривалість її працездатності.

На рис. 1 показано робоче креслення деталі «Кришка». Креслення містить два зображення: головне - це фронтальний розріз і допоміжне - вигляд зліва. Вони дають достатнє уявлення про геометричну форму зображеної деталі та наявні в ній отвори. На те, що деталь має круглу форму, додатково вказують знаки діаметрів, що стоять перед розмірами зовнішніх і внутрішніх циліндричних поверхонь кришки.

Крім зображень і розмірів, на кресленні кришки є ще багато інших, невідомих для вас умовних позначень і написів. Якраз вони і визначають вимоги до виготовлення та контролю деталі. Які ж саме дані робочого креслення визначають ці вимоги?

Найбільш відповідальним розміром кришки є діаметр 47 мм: це розмір поверхні, по якій кришка входить в іншу деталь (імовірно, в отвір у корпусній деталі). Тому біля розміру діаметра стоїть умовне позначення величини допуску на його точність - h8.

У процесі виготовлення деталі окремі її поверхні можуть відрізнятися від своєї теоретичної форми. Деякі з цих поверхонь можуть зміщатися від заданого положення. Тому на кресленні у прямокутних рамочках позначено допустимі відхилення форми і взаємного розміщення поверхонь (у нашому випадку - це радіальне биття і відхилення паралельності).

Велике значення для працездатності деталі має шорсткість її поверхонь після механічної обробки. Вимоги до допустимої шорсткості поверхонь на кресленні кришки показано спеціальними позначеннями безпосередньо на зображеннях і в правому верхньому куті поля креслення.

Розріз на кресленні деталі заштриховано так, як це відповідає металам.

Низку додаткових вимог щодо виготовлення і контролю кришки наведено в записах, розміщених на полі креслення над основним написом. Вони значно доповнюють і розширюють умовні графічні позначення щодо вимог до точності виготовлення кришки та деякі інші.

З огляду на своє призначення робоче креслення деталі повинно містити:

а) оптимальну кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів, виносних елементів), які повністю розкривають форму деталі;

б) необхідні розміри з їх граничними відхиленнями;

в) вимоги до шорсткості поверхонь деталі;

г) позначення граничних відхилень форми і розміщення поверхонь деталі;

д) основні відомості про матеріал деталі та стан;

є) окремо виділені технічні вимоги.

Робоче креслення деталі включає графічну (зображення, розміри, умовні знаки) і текстову (написи, таблиці) частини. В узагальненому вигляді структуру робочого креслення деталі (при різній кількості зображень) показано на рис. 2.

Необхідні зображення і розміри визначають форму деталі. Правила виконання зображень і нанесення розмірів регламентовано відповідними діючими стандартами. Розміри, що визначають величину і положення всіх спряжуваних поверхонь деталі, наносяться з граничними відхиленнями, які залежать від службових функцій кожної поверхні.

Особливі вимоги до точності форми деталі та якості її поверхонь вказують на робочих кресленнях у вигляді допусків форми і розміщення поверхонь та позначення їх шорсткості.

Матеріал деталі узагальнено (метал, пластмаса, гума тощо) графічно позначають на перерізах. Найменування матеріалу, його марку, сортамент та деякі інші відомості вказують в основному написі. Окремі вимоги до матеріалу та його якості вказують у технічних вимогах.

Кожне робоче креслення повинно мати основний напис, розміщений у правому нижньому кутку поля креслення. Форму основного напису для робочих креслень наведено на рис. 3.

 Сучасну людину оточує безліч виробів, які мають різне призначення і виготовлені з різних конструкційних матеріалів. Більшість виробів складаються з окремих деталей.

Про деталі ми дізнатись хотіли,

Як їх різали, штампували, відливали,

Що за типові та спеціальні усі,

Деталі надзвичайно цікаві такі.

Майже у всіх галузях господарства застосовують машини — механізми або комплекси механізмів, призначені для виконання корисної роботи шляхом перетворення одного виду енергії на інший. Елементом будь-якого механізму є деталь.

ЗАПИШІТЬ у ЗОШИТ:

Механізм – сукупність пов’язаних між собою деталей, призначених для перетворення та передачі руху.

Деталь – частина машини або механізму, виготовлена з одного куска матеріалу.

Деталь – це складова виробів, яку виготовляють із будь-якого однорідного матеріалу.

Деталь не можна розібрати на менші складові, не зруйнувавши її. Всі деталі поділяють на дві основні групи: типові та спеціальні.

Типові деталі використовують у більшості машин (автомобілі, літаки, кораблі, велосипеди, швейні машини, пральні машини тощо).

Наприклад, гвинт, болт, гайка, вісь, вал, зубчасте колесо, зірочка, шків та ін.

 Спеціальні деталі застосовують лише в деяких машинах.

Наприклад, лапка шв. машини, повітряний гвинт літака, вал і решітка м’ясорубки, вінчик міксера, насадки-тертки кухонного комбайна тощо

 Існує багато способів отримання деталей заданої форми із різних конструкційних матеріалів: різанням, штампуванням, литтям тощо

Різання – випилювання деталей виробів із деревини та металу.

Під час утворення деталей різанням із заготовки знімають надлишки матеріалу, які перетворюють на стружку. Для цього використовують різальні інструменти та обладнання

 Деталі складної форми утворюють за допомогою лиття. На ливарному виробництві розплавлений метал (пластмасу, гуму тощо) заливають у спеціальні ливарні форми, які мають форму деталі, для подальшого затвердіння і утворення литої деталі.

Пластмасові деталі теж здебільшого виготовляють литтям, що значно зменшує відходи матеріалу. У пресах розплавлена пластмаса під тиском заповнює спеціальну пресформу

Після охолодження отримуємо деталь точної форми і розмірів, що не потребує подальшої обробки.

Штампування – це процес виготовлення деталей складних форм і потрібних розмірів під дією ударного навантаження на заготовку, вміщену в спеціальний штамп. Для штампування використовують різноманітні процеси зі змінними формами

Розрізняють два види штампування: холодне і гаряче. Холодне штампування застосовують для виготовлення виробів з тонколистового металу. При гарячому штампуванні заготовку нагрівають, щоб збільшити пластичність металу.

На промислових підприємствах для виготовлення продукції використовують спеціальні преси.

Способи з'єднання деталей. Щоб скласти будь-який виріб з деталей, їх потрібно певним чином з'єднати між собою. Для цього застосовують різноманітні види з'єднань. Дерев'яні деталі з'єднують цвяхами та шурупами або склеюють. Пластмасові деталі склеюють, зварюють, з'єднують допоміжними кріпильними деталями. Частини виробів з тонкого листового металу з'єднують паянням або заклепками. Металеві частини механізмів і машин з'єднують кріпильними деталями. 

З'єднання, які можна розібрати тільки зруйнувавши їх називають нероз'ємними: заклепкові, зварні тощо.

З'єднання, які можна багаторазово складати і розбирати без пошкодження їх елементів називаються роз'ємними: болтові, гвинтові, шпонкові тощо.

Рухомі з’єднання забезпечують рух однієї деталі відносно іншої. Машини: під час роботи деталі виконують відносні переміщення, передбачені їхнім функціональним призначенням.

Домашнє завдання

Дайте письмово відповіді на питання

1.    Що таке деталь?

2.    Які деталі належать до типових?

3.    Назвіть спеціальні деталі.

4.    Якими способами можна виготовити деталі?

5.    Які є способи з’єднання деталей? 

6.Яке призначення робочого креслення деталей?

7. Які відомості, необхідні для виготовлення і контролю деталі, повинно містити робоче креслення?

8. Про що можна дізнатися з основного напису робочого креслення?