9 клас Урок

 Тема уроку. Розробка та тестування програмного рішення

8 клас Урок 54

 

Тема уроку. Складання та реалізація алгоритмів із циклом

Перевірка домашнього завдання
Виконай вправу

Актуалізація знань
Розгадай ребуси

Алгоритми з повторенням

Пояснення матеріалу уроку

Для виконання практичних завдань, перейдіть за посиланням https://studio.code.org

Надішліть фотозвіт виконаних вправ або посилання на них

Домашнє завдання

Переглянь відео та виконай вправи

11 клас Урок 53Технологія

 

Тема уроку. Техніка виконання геометричних побудов

Контури зображень предметів на кресленнях являють собою плоскі фігури, утворені прямолінійними та криволінійними відрізками. Прямолінійні відрізки можуть зображувати сторони різних геометричних фігур і бути паралельними, перпендикулярними чи утворювати між собою різні кути. Криволінійні відрізки найчастіше є дугами кіл.
Побудова фігури контура зображення на кресленні зводиться до виконання окремих геометричних побудов. Кожна геометрична побудова визначає взаємне положення кількох елементів контура зображення. Найчастіше на кресленнях виконують побудову геометричних фігур, поділ відрізків прямих, кутів і кола на рівні частини, побудову відрізків прямих при заданому їх взаємному розміщенні. Деякі з цих побудов вам уже відомі з уроків математики (наприклад, побудова геометричних фігур), тому в цьому підручнику вони не розглядаються. Пізніше ви ознайомитесь з деякими більш складними побудовами.
Перш ніж почати виконувати креслення, треба з’ясувати, які геометричні побудови слід застосувати на ньому. Визначення геометричних побудов, необхідних для виконання креслення, називають аналізом графічного складу зображення. В основу цього аналізу покладено розчленування процесу побудови контура зображення на окремі геометричні побудови.
В побудовах зображень часто виникає необхідність поділу кола на рівні частини. Найчастіше треба поділити коло на 3 і на шість частин. Поділ краще та швидше виконувати за допомогою циркуля.Поділ кола на три частини дуже простий. Креслимо коло необхідного діаметра. Залишаємо відстань між олівцем та голкою циркуля незмінною. Ставимо голку циркуля на одну з точок перетину кола та центрової лінії. Проводимо дугу. Перетин дуги з колом утворюють дві точки. Третя точка розміщена на протилежному боці кола в точці перетину центрової лінії та кола.

Дайте відповіді на питання

Завдання для закріплення знань і вмінь

Домашня робота
1. Опрацювати матеріал теми
2. Виконай ескіз деталі рисунок б)

11 клас Урок 54 Технологія

 

Тема уроку. Основні відомості про складальні креслення, хх призначення і зміст

Перевірка домашнього завдання

Виконайте вправу

Склададьне креслення - документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю. У конструкторських бюро за складальними кресленнями виконують робочі креслення деталей, а далі технічні відділи підприємств використовують їх для підготовки виробництва, розробки технологічної документації, контролю і приймання готових виробів.

За призначенням складальне креслення повинно містити:

1) зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення і взаємозв'язок складових частин, забезпечує можливість здійснення складання та контролю складальної одиниці; при потребі на складальних кресленнях має бути додаткова схема з'єднання і розміщення складових частин виробу;

2) розміри з їхніми граничними відхиленнями та інші параметри і вимоги, які мають бути виконані чи проконтрольовані заданим складальним кресленням;

3) вказівки про характер спряження і методи його виконання, якщо точність спряження забезпечується в процесі складання виробу не заданими граничними відхиленнями, а підбиранням та пригінкою деталей тощо;

4) вказівки про спосіб з'єднання нерознімних частин виробу (зварних, паяних та інших);

5) номери позицій складових частин виробу;

6) основні характеристики виробу (при потребі).

На складальних кресленнях, коли це необхідно, наводять дані та зображення, які додатково пояснюють будову і принцип дії виробу. Наприклад: стрілки, які вказують напрямок обертання валів; модуль, кількість зубів, кут нахилу і напрям зубців зубчастих коліс; розміри діаметрів початкових кіл зубчастих коліс; міжосьові відстані зубчастих передач; вказівка про ліву різьбу LН; позначення різьби, якщо вона не визначена у специфікації чи технічних вимогах; зображення профілю спеціальної різьби (за допомогою місцевого розрізу) тощо.

На складальних кресленнях, коли це необхідно, наводять дані та зображення, які додатково пояснюють будову і принцип дії виробу. Наприклад: стрілки, які вказують напрям обертання валів, модуль, кількість зубців, кут нахилу і напрям зубців зубчастих коліс; розміри діаметрів початкових кіл зубчастих коліс; міжосьові відстані зубчастих передач; вказівка про ліву різьбу LH; позначення різьби, якщо вона не визначена у специфікації чи технічних вимогах; зображення профілю спеціальної різьби ( за допомогою місцевого

розрізу ) тощо.

В умовах виробництва поряд зі складальними кресленнями в разі потреби застосовують креслення загального вигляду, габаритні та монтажні креслення.

Креслення загального вигляду визначає конструкцію зображеного на ньому виробу в цілому, пояснює принцип його дії і взаємодію складових частин. За кресленням загального вигляду розробляють робочі креслення деталей і виконують складальне креслення виробу. Відомостей, необхідних для складання ( чи виготовлення ) і контролю виробу, таке креслення не містить.

Габаритні креслення, як і креслення загального вигляду, не призначені для виготовлення за ними виробів. Тому вони не містять даних для виготовлення і контролю. У зв’язку з цим габаритні креслення виконуються з максимальними прощеннями.

Кількість виглядів на габаритному кресленні роблять мінімальною, але достатньою, щоб дати вичерпне уявлення про зовнішні обриси виробу, положення його виступаючих частин ( важелів, маховиків, ручок, кнопок тощо ), елементи, які мають бути постійно у полі зору ( наприклад, шкали ), розміщення елементів зв’язку виробу з іншими виробами. На габаритному кресленні показують крайні положення частин, які переміщуються, висовуються чи перекидаються, важелів, кареток, кришок на завісах.

Вироби на габаритних кресленнях зображають суцільними товстими основними лініями, а обриси частин, що переміщаються у крайніх положеннях, - штрих – пунктирних з двома крапками тонкими лініями. На габаритному кресленні наносять габаритні, встановлювальні та приєднувальні розміри виробу, а в разі потреби

розміри, які визначають положення виступаючих частин.

На монтажному кресленні зображення виробу, що монтується, виконується суцільними товстими основними лініями, а пристрій, до якого кріпиться виріб, -

суцільними тонкими лініями. Тут показують встановлювальні та приєднувальні розміри ( у разі потреби – з граничними відхиленнями ), а також розміри, які суцільними тонкими лініями. Тут показують встановлювальні та приєднувальні розміри ( у разі потреби – з граничними відхиленнями ), а також розміри, які визначають специфічні вимоги до розміщення виробу ( відстані до стін приміщення, сусідніх установок, висоту, на яку повинен бути встановлений виріб, тощо ).

Монтажні креслення виконують за правилами, встановленими для складальних креслень, але зі спрощеними зображеннями. Перелік складових частин, потрібних для монтажу ( включаючи і монтований вибір ), розміщають на кресленні, оформляючи його у вигляді специфікації. Іноді замість цього переліку вказують позначення виробу, що монтується, а також складальних одиниць, деталей і матеріалів, потрібних для монтажу, на поличках ліній – виносок.

11 клас Урок 26

Тема уроку. Вибіркові запити з фразами GROUP BY та HAVING

Для перевірки домашнього завдання виконайте вправи, результати надішліть зручним для вас способом

 Вправа 1 Встановіть відповідність між словесною умовою відбору та її реалізацією у режимі Конструктора запитів.  Уважно читайте назви полів та обирайте зображення. Присутні ЗАЙВІ зображення.

Вправа 2 Дайте назви основним рядкам в бланку запиту, створеного в режимі Конструктора

Мотивація навчальної діяльності

На попередньому занятті ми вибирали в таблицях записи, що задовольняють певні критерії. Але в багатьох випадках вибрати записи — значить зробити тільки половину справи, адже часто з ними потрібно виконати якісь підсумкові операції: підрахувати їх кількість, підсумувати значення того чи іншого поля тощо. Підсумкову операцію, наприклад обчислення середнього віку учнів у кожному класі або визначення кількості класів, у яких викладає кожен учитель, часто виконують відразу над багатьма групами записів. У табличному процесорі для виконання таких завдань, нагадаємо, використовують проміжні підсумки та зведені таблиці, а в СКБД застосовують спеціальні різновиди запитів. Крім того, у СКБД Microsoft Access засобом відображення на аркушах друкованого формату підсумкових характеристик для груп записів є звіти. Ці засоби ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

Пояснення нового матеріалу

Групування в мові SQL
Відобразіть запит, створений у завданні 10.1 (визначити дату народження наймолодшого учня в кожному класі), у режимі SQL. Його текст має бути таким.
SELECTУчні.клас,Мах(Учні.[дата народження])Мах-дата народження]
FROMУчні
GROUP BYУчні.клас;
Нове для вас ключове слово — GROUP BY, за допомогою якого, власне, і реалізують групування. Назви полів групування перелічують після цього слова, розділяючи комами, якщо таких полів кілька. Фразу GROUP BY записують після фрази WHERE або після фрази FROM, якщо фраза WHERE відсутня.
Звернімо увагу на особливості фрази SELECT запиту з групуванням.
У цій фразі вказують хоча б одне поле групування. (Якщо жодного поля групування у фразі SELECT не вказати, у результаті запиту ми не побачимо груп і запит стане безглуздим.)
Крім поля групування у фразі SELECT можна зазначати підсумкові функції, перелічені вище. Аргумент такої функції — назва поля підсумків, яку записують у дужках. Наприклад, у нашому запиті функція називається Мах, а її аргумент — Учні, [дата народження] .
Полю, де відображаються підсумки, можна надати назву, записавши її після ключового словаЗазначимо, що за допомогою цього слова можна перейменовувати будь-які поля в таблиці результатів запиту.
Крім полів групування та підсумкових функцій у фразізапиту з групуванням неможна вказувати жодних інших полів. Щоб зрозуміти, чому так, припустимо, що в розглянутому щойно запиті ми відображуємо ще прізвище учня:

Оскільки для кожної групи (у даному випадку — класу) в таблиці результатів відводиться один рядок, а в класі може бути кілька учнів, то їх прізвища просто не вмістяться в одній клітинці (нагадаємо, що кожна клітинка реляційної БД містить тільки одне значення). Саме тому така конструкція неприпустима.

Застосування знань, умінь та навичок
Реалізуйте такі запити.
а) Визначити назви класів, у яких навчається більше 2 учнів.
б) Визначити прізвища вчителів, які викладають більш, ніж в одному класі.
в) Визначити дату народження наймолодшого учня.
г) Визначити кількість учителів, що є класними керівниками.
д) Для кожного вчителя визначити максимальну успішність його учнів (використайте поле успішність).
е ) Визначити прізвище наймолодшого учня.
є*) Визначити спеціальності, за якими працюють тільки вчителі-жінки.
 Закріплення нового матеріалу
Загальний синтаксис SQL-запиту з групуванням такий:
SELECTсписок полів, значення яких потрібно отримати
FROMсписок таблиць, з яких вибираються дані
WHEREумова, яку мають задовольняти записи, що вибираються
GROUP ВУсписок полів групування.
HAVINGумова, яку мають задовольняти групи записів.

Домашнє завдання
1. Опрацювати опорний конспект учня

2. Виконати вправу

 

Опорний конспект

Тема уроку: Вибіркові запити з фразами GROUP BY та HAVING.                             Ціль уроку: ознайомити учнів з застосуванням мови SQL для обчислення підсумкових показників, застосування мови SQL для вибирання груп записів.                                                                                                                                                                   Фраза GROUP BY дозволяє вам визначати підмножину значень в особливому полі в термінах іншого поля, і застосовувати функцію агрегату до підмножини. Це дає вам можливість об'єднувати поля і агрегатні функції в єдиній пропозиції SELECT.                                                                                                                Наприклад, припустимо що ви хочете знайти найбільшу суму придбань отриману кожним продавцем.и можете зробити роздільний запит для кожного з них, вибравши MAX (Amt) з таблиці                                                                             Порядків для кожного значення поля snum. GROUP BY, однак, дозволить Вам помістити їх все в одну команду:                                                                           SELECT snum, MAX (amt) FROM Orders GROUP BY snum;                                  GROUP BY застосовує агрегатні функції незалежно від серій груп які визначаються за допомогою значення поля в цілому. В цьому випадку, кожна група складається з усіх рядків з тим же самим значенням поля snum, і MAX функція застосовується окремо для кожної такої групи. це значення поля, до якого застосовується GROUP BY, має, за визначенням, тільки одне значення на групу виводу, також як це робить агрегатна функція. Результатом є сумісність яка дозволяє агрегатам і полях об'єднуватися таким чином. Ви можете також використовувати GROUP BY з численними полями. Удосконалюючи вищезгаданий приклад далі, припустимо що ви хочете побачити найбільшу суму придбань отриману кожним продавцем кожен день. Щоб зробити це, ви повинні згрупувати таблицю Порядків по датах продавців, і застосувати функцію MAX до кожної такої групи, подібно до цього: SELECT snum, odate, MAX ((amt)) FROM Orders GROUP BY snum, odate; Припустимо, що в попередньому прикладі, ви хотіли б побачити тільки максимальну суму придбань значення якої вище $ 3000.00. Ви не зможете використовувати агрегатную функцію в реченні WHERE (якщо ви не використовуєте підзапит, описаний пізніше), тому що предикати оце Нива в термінах одиночного рядка, а агрегатні функції оцінюються в термінах груп рядків. Це означає що ви не зможете зробити що-небудь подібно наступного: SELECT snum, odate, MAX (amt) FROM Oreders WHERE MAX ((amt))> 3000.00 GROUP BY snum, odate; Це буде відхиленням від суворої інтерпретації ANSI. Щоб побачити максимальну вартість придбань понад $ 3000.00, ви можете використати фразу HAVING. Фраза HAVING визначає критерії використання щоб видаляти певні групи з виводу, точно також як пропозиція WHERE робить це для індивідуальних рядків. Правильною командою буде наступною: SELECT snum, odate, MAX ((amt)) FROM Orders GROUP BY snum, odate HAVING MAX ((amt))> 3000.00; Загальний синтаксис SQL-запиту з групуванням такий: SELECT список полів, значення яких потрібно отримати FROM список таблиць, з яких вибираються дані WHERE умова, яку мають задовольняти записи, що вибираються GROUP ВУ список полів групування. HAVING умова, яку мають задовольняти групи записів.

10 клас Урок 54

 

Тема уроку. Стиль ділового листування. Логічні елементи тексту та порядок його викладення

Актуалізація опорних знань

Творча робота

 Пояснити значення слова «діловий» у поданий словосполученнях методом добору до кожного з них синонімів.
Діловий стиль –
Ділова пропозиція –
Діловий вигляд –
Ділові відносини –
Ділові кола –
Ділова бесіда –
Діловий лист –
Ділова зустріч –
Ділові папери –
Ділова людина –
Перевірка творчої роботи.
Діловий стиль – авторитетний стиль
Ділова пропозиція – вагома, розумна, важлива, бізнес – проект, угода, запрошення
Діловий вигляд – професійний, офіційний, суворий, стриманий, імідж
Ділові відносини – практичні, серйозні, процесуальні, фахові. корпоративні
Ділові кола – активні, фахові, об’єднання людей, керівний склад, ділове середовище
Ділова бесіда – організована, з визначених питань, нарада, семінар, переговори
Діловий лист – спеціальний, лист-пропозиція, нота, вірча грамота, комюніке
Ділова зустріч – вирішальна, загострена, партнерська, прес-конференція, бріфінг, збори акціонерів, симпозіум
Ділові папери – важливі, офіційні документи, договори
Ділова людина – зайнята, офісна, освічена, бізнесмен, політик, банкір, директор, професіонал

Вивчення нового матеріалу

Офіційно-діловий стиль - це такий стиль, який обслуговує сферу офіційних ділових відносин переважно в письмовій формі. Ділові папери бувають різноманітні за жанром і змістом, за обсягом і мовним вираженням. Більшість ділових паперів за своїм змістом зв’язані з діловою сферою спілкування, тож у мові І стилі документа індивідуально-особистий аспект не знаходить відображення.
Мові ділових паперів властива стилістична строгість, об’єктивність викладу. В офіційно-діловому стилі не повинно емоційності та суб’єктивної оцінки. Це наближає стиль ділових паперів до врівноваженого книжного, наукового стилю, хоча знеособленість манери викладу є характерною ознакою мови документа.
Оскільки документи зв’язані з правовими нормами, об’єктивність у стилі викладу підкреслюється їх стверджуючим та наказовим характером. Як правило, документи складаються для того, щоб подана в них інформація чи була взята до відома, чи відповідне рішення було обов’язково виконане. Такі документи опираються на науковий аналіз суспільних відносин, тому вони повинні бути точними і лаконічним, і це має бути досягнуто з допомогою відповідних мовних засобів. Характерною особливістю офіційно-ділового стилю є використання слів у їх конкретному значенні.
Сфера вживання ділового стилю зумовлює його жанрову розгалуженість. Основне призначення офіційно-ділового стилю - регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах та обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях.
Офіційно-діловий стиль - це стиль, який звернутий до інтелекту, до розуму, а не до почуттів, тому виділяється серед інших функціональних стилів своїми особливими ознаками.
Особливості писемної форми порівняно з усною такі:
Ø     відсутність співрозмовника в момент висловлювання думки, відсутність мовної ситуації;
Ø     не завжди відома кількість співрозмовників, якісний склад аудиторії;
Ø     писемна форма є вторинною щодо усної і спирається на усну як на своє джерело;
Ø     наявність закріплення текстів за формами існування (не всі письмові тексти можуть озвучуватись, наприклад, паспорт);
Ø     монологічний характер писемних текстів, потенційно необмежена кількість копій;
Ø     наявність системи графічних знаків, властивих тільки писемній формі;
Ø     спілкування не пряме, а опосередковане, що в свою чергу зумовлює ретельну роботу над добором засобів, їх уточнення, поліпшення, а звідси й сувора регламентація засобів та структури тексту, традиційність і консерватизм у структуруванні, доборі засобів.
Офіційно-діловому стилю притаманне використання слів тільки в тих значеннях, котрі визначає норма загальнолітературного слововживання, а також значення, традиційні для ділових документів, які не порушують їх стилістичної єдності й відповідають загальній тенденції стандартизації дідової мови.
 Діловий стиль визначають такі особливості:
1. Точність, послідовність і лаконічність викладу фактів, гранична чіткість у висловленні. Діловий стиль позбавлений образності, емоційності та індивідуальних авторських рис.
2. Наявність мовних зворотів, певна стандартизація податків і закінчень документів. Це так звані кліше – усталені словесні формули, закріплені за певного ситуацією і сприймаються як звичайний, обов’язковий компонент. Наявність стандартних висловів полегшує, скорочує процес укладання текстів, приводить до однотипності засобів в однакових ситуаціях.
Кліше - це мовні конструкції, яким властиві постійний склад компонентів, їх порядок та усталене звучання.
Розрізняють прості, ускладнені та складні кліше.
Прості кліше - це мовні конструкції, що складаються з двох слів: згідно з, відповідно до, вжити заходів, оголосити подяку, винести догану, брати участь тощо.
Ускладнені - що мають більше двох слів: брати до уваги, згідно з оригіналом, брати активну участь, вжити суворих заходів, винести сувору догану тощо.
Складні - мають у своїй структурі два простих кліше, які поєднані в один блок: відділ боротьби з організованою злочинністю, контроль за виконанням наказу залишаю за собою, наказ оголосити особовому складу академії тощо.
3. Наявність реквізитів, які мають певну черговість. У різних видах ділових паперів склад реквізитів неоднаковий, він залежить від змісту документа, його призначення, способу обробки. Закріплення за реквізитами постійного місця робить документи зручними для зорового сприйняття, спрощує їх опрацювання.
4. Логічність і аргументованісгь викладу. Ця риса ділової мови передбачає відображення правильного стану речей, послідовність та об’єктивність фактів і оцінок, нейтральність тону.
5. Відсутність індивідуальних рис стилю. На відміну від інших сфер діяльності учасники ділового спілкування здебільшого виступають у ролі представників певних організацій, закладів і виражають їхні інтереси - тобто є носіями певних функцій. У зв’язку з цим прояви індивідуальності в діловій мові вважаються відступами від норми, нетиповими для стилю взагалі.
6. Лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Залежно від того, яку саме галузь суспільного життя обслуговує офіційно-діловий стиль, він може містити суспільно-політичну, суспільно-виробничу, юридичну, наукову лексику тощо+.
Нові поняття, значення, їх відтінки, утверджуючись у свідомості людини, в спілкуванні, входять у загальний вжиток внаслідок їх закріплення у тексті.
Рубрикація – це членування тексту на складові частини, графічне відокремлення однієї частини від іншої, а також використання заголовків, нумерації тощо. Рубрикація є зовнішнім вираженням композиційної будови ділового папера. Ступінь складності рубрикації залежить від обсягу, тематики, призначення документа. Найпростіша рубрикація – поділ на абзаци.
Вимоги до тексту документа
Текст є головним елементом документа, що містить сукупність речень, послідовно об’єднаних змістом і побудованих за правилами певної мовної системи. Текст є засобом відтворення зв’язного мовлення, тобто висловлювання, пов’язаного однією темою, основною думкою та структурою.             При створенні тексту документу повинні виконуватися певні вимоги, найголовніші з яких – достовірність та об’єктивність змісту, нейтральність тону, максимальна стислість, повнота інформації.
Ø    Достовірним текст документа є тоді, коли викладені в ньому факти відображають справжній стан речей.
Ø    Точним текст документа є тоді, коли в ньому не допускається подвійне тлумачення слів та висловів.
Ø    Доречним є текст, у якому мовні засоби відповідають меті, темі, логічному змістові, ситуації мовлення.
Ø    Повним називається такий текст документа, зміст якого вичерпує всі обставини справи.
Ø    Стислим с текст, у якому відсутні зайві слова та смислові повтори, надмірно довгі міркування не по суті справи.
Ø    Переконливим є такий текст, який веде до прийняття адресатом пропозиції або до виконання прохань, викладених у документі.
Текст складається з таких логічних елементів:
Ø    Вступу / зазначається привід, що став причиною укладання документа, викладається історія питання та інші.
Ø    Доказу / викладається суть питання: докази, пояснення, що супроводжуються цифровими розрахунками, посиланнями на законодавчі акти та інші матеріали.
Ø    Закінчення / формулюється мета заради якої складено документ.
Текст, що складається з самого закінчення, називається простим, а той, що містить інші логічні елементи, ‑ складним.
Залежно від змісту документів застосовується прямий (вступ, доказ та закінчення) чи зворотній (спочатку викладається закінчення, потім доказ, вступ відсутній) порядок розташування логічних елементів.
Під час укладання тексту документа слід дотримуватися таких правил:
1.              Правильно й у певній послідовності розміщувати реквізити документа.
2.              Текст викладати від третьої особи: комісія ухвалила…, ректорат клопочеться…. Від першої особи викладаються заяви, автобіографії, службові записки, накази…
3.              Не вживати образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій.
4.              Уживати стійкі (стандартизовані) сполучення типу: відповідно до, у зв’язку з, згідно з метою, в порядку.
5.              Уживати синтаксичні конструкції типу: доводимо до Вашого відома, що; нагадуємо Вам, що; підтверджуємо з вдячністю; у порядку надання матеріальної допомоги; у порядку обміну досвідом; у зв’язку з вказівкою; відповідно до попередньої домовленості; відповідно до Вашого прохання.
6.              Дієприслівникові звороти вживати на початку речення: Враховуючи..., Беручи до уваги…, Розглянувши…, Вважаючи….
7.              Уживати мовні засоби, що відповідають нормам літературної мови і зрозумілі для широкого кола читачів.
8.              Уживати прямий порядок слів у реченнях: підмет - перед присудком; означення - перед означуваним словом; додатки - після керуючого слова; вставні слова – на початку речення.
9.              Щоб не виявляти гостроти стосунків з партнером, слід замінити активну форму дієслова на пасивну: вами ще не дана відповідь…. Якщо ж важливо вказати на конкретного виконавця, то слід вживати активну форму: комісія підтверджує…,університет не гарантує….
10.           Уживати інфінітивні конструкції: створити комісію…, затвердити пропозицію….
11.           У розпорядчих документах слід вживати дієслівні конструкції у формі наказового способу: наказую, пропоную.
12.           Використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які пишуться у справочинстві, за загальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук.
13.           Надавати перевагу простим реченням. Використовувати форми ввічливості за допомогою слів: шановний, високошановний, вельмишановний….
Правила набору текстів.
Щоб правильно оформляти документи, важливо врахувати численні типографські традиції, які утворилися задовго до появи  комп’ютерів. Однією з технічних помилок в документах є неправильне використання пробілів. Пробіл слід робити :
Ø    після, а не до коми, крапки, крапки з комою,  двокрапки, тире, знака оклику, знака питання, три крапки, а також дужки, яка закриває, і «лапок» , що закривають;
Ø    до, а не після дужки, яка відкриває, «лапок», що відкривають, і крапок на початку речення;
Ø    до і після довгого тире.
Не ставиться пробіл між дужкою чи «лапками» та будь - яким іншим розділовим знаком, крім довгого тире.
Нерозривний пробіл (Ctrl + Shift+ пробіл) ставиться :
Ø    між ініціалами та прізвищем;
Ø    після географічних скорочень( м. Київ);
Ø    між знаками (№) і параграфа та числами, які до них належать;
Ø    всередині такого скорочення , як і т.д.;
Ø    між  внутрішньотекстовими пунктами й інформацією, яка йди після них (приклад, 1) підручник із морфології ; а) між підметом і присудком);
Ø      між числами і одиницями виміру, які до них належать ( наприклад  20 кг), а також це стосується і дат ( наприклад, ХХ ст.., 2002р. );
Ø    перед довгим тире в середині речення ( цей розділовий знак відділяється пробілами з обох боків – нерозривним  ліворуч і звичайним праворуч);
Ø    між класами багатозначних чисел, починаючи з п’ятизначних ;
Ø    після однобуквених прийменників та сполучників, особливо на початку речення чи в заголовку.
 Засвоєння нових знань, формування вмінь
Завдання  1.
1. Відкрийте текстовий процесор Word.
2. Встановіть поля згідно стандартів:  ліве – 30 мм, праве – 20 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм., міжрядковий інтервал 1,5 см.
3. Розмір шрифту – 14, шрифт - Times New Roman.
4. Надрукуйте та оформіть службові листи згідно зразка, дотримуючись правил техніки безпеки на ПК
Зразок 1, 2
 

Завдання 2.
Доповніть відсутні реквізити і оформіть документ, роздрукуйте.
Шановний Іване Степановичу!
Просимо надіслати пакет документів щодо умов проведення загальнодержавної спартакіади серед вищих навчальних закладів 2003  року.
Додатки на 10 с. в 1 пр.:
характеристика та стан спортивної бази;
перелік і характеристика спортивних секцій;
список студентів-спортсменів, розрядників, призерів.
Із повагою
Підсумки уроку
Розв’язування ребусів

1.  

2.

Домашнє завдання
1.              Підготувати текст ділового листа до фірми «BRAIN»
2.              Знайти та виписати 5 простих, 5 ускладнених та 5 складних кліше.

 3.           Виконайте вправу